«З ким залишити дітей?»
одне з найчастіших питань, яке задають батьки
після оголошення в Україні карантину постановою КМУ №211.
Якщо немає можливості працювати віддалено, є такі варіанти організації робочого часу та відпусток (окрім звичайної щорічної відпустки, звісно):
• Соціальна відпустка на дітей;
• Відпустка без збереження заробітної плати;
• Неповний робочий час.
Детальніше про ці можливості у таблиці нижче.
Також врахуйте можливість комбінації різних видів рішень
| Види відпустки | Соціальна відпустка на дітей | Без збереження з\п | Неповний робочий час |
| Чим регулюється | статті 182 та 186 КЗпПУ стаття 19 ЗУ “Про відпустки” | стаття 84 КЗпПУ стаття 25 ЗУ “Про відпустки” | стаття 56 КЗпПУ |
| Кому* | Жінці яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років; одинокій матері; одинокому батьку; якщо дитина має інвалідність з дитинства підгрупи АІ. | Матері або батькі, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю. | За угодою працівника і роботодавця. Обов’язково на вимогу жінки, яка має дитину до 14 років та на вимогу одинокого батька. |
| Умови | Не підлягає поділу на частини Без урахування святкових і неробочих днів | Може видаватись частково протягом року за наявності сімейних чи інших вагомих обставин | Може встановлюватись як при прийняття на роботу, так і згодом |
| Скільки може тривати | 10 календарних днів | На період карантину – необмежено. *зазвичай: до 14 календарних днів | За домовленістю |
| Оплата | Так, 100% | Ні | Так, пропорціонально відпрацьованоу, або залежно від виробітку. |
Потребує складнішого документального доведення зазначених фактів
Позаяк, аргументування необхідності змін робочих умов для батьків досить очевидне.
Малолітнім дітям потрібен час та догляд дорослих, аби цілеспрямовано навчатись, підтримувати здоров’я та не наражатись на небезпеку.
Тому залишення дітей без нагляду, а тим паче залишення дитини в небезпеці, несуть за собою як мінімум адміністративну відповідальність для батьків (стаття 184 КУпАП).
При цьому згідно з Постановою КМУ №800, залишенням дитини в небезпеці вважається і самостійне перебування дитини віком до 7-ми років (а також дитини, яка за станом здоров’я перебуває в безпорадному стані, наприклад, через хворобу) без нагляду дорослого або хоча б неповнолітнього (14-17 років).
На жаль, критична ситуація не має простих і приємних рішень. Знайдіть для себе той, що буде в найбільших інтересах Ваших дітей.
Бережіть себе і своїх близьких.