Як захистити права дитини, якщо держава цьому не сприяє

Кожна людина має право оскаржити діяння, якими її права порушено. 

У випадку порушення прав дитини, сама дитина або її представник може звернутись до Комітету ООН з прав дитини для вжиття заходів із захисту її прав.

Для цього наприкінці 2011 року Генеральною Асамблеєю ООН було ухвалено резолюцію 66/138 “Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень”, що став третім опціональним протоколом до Конвенції ООН про права дитини  (далі в тексті – ФП№3).
У 2016 році зазначений протокол було ратифіковано Україною.

Основана ідея ФП№3 – не створити нові права дітей, а створити міждержавний механізм їх захисту за випадків, коли держави-учасниці, що ратифікували Конвенцію про права дитини (далі – КПД), не дотримуються взятих на себе обов’язків.
Одна з визначальних особливостей протоколу – ним підкреслюється право дитини бути суб’єктом захисту своїх прав.

Про процедуру повідомлень

Основні ідейні складові процедури повідомлень:

  • Дитина є не тільки об’єктом, а й суб’єктом захисту своїх прав
  • Особливий, соціально-вразливий, статус дитини може бути бар’єром до самозахисту  її прав
  • Дітям необхідні дієві засоби захисту своїх прав в межах своєї держави
  • Якщо держава-учасниця не дотримуються взятих на себе обов’язків із захисту прав дитини – діти можуть звернутись до Комітету ООН з прав дитини (далі – Комітет).

Вимоги до того, як звернутись до Комітету представлені на картинці.

 

crc communication protocol 1 - Як захистити права дитини, якщо держава цьому не сприяє
За недотримання зазначених вимог Комітет може не прийняти повідомлення та вважати, що воно здійснене із зловживанням правом подавати повідомлення до Комітету.

Однак, якщо у повідомленні міститься інформація про негайну загрозу безпеці дитини, Комітет має закликати державу-учасницю до вжиття заходів із захисту дитини до того, як Комітет надасть свої рекомендації по суті справи.

Порядок розгляду повідомлень Комітетом представлений на наступній картинці

порушення прав дитини, факультативний протокол, комітет оон
Додатково: дія протоколу в Україні обмежена щодо окупованих територій

 

Що можуть робити дорослі, в тому числі представники НУО, у зв’язку з дією протоколу?

  • Інформувати дітей про всі можливі способи захисту їхніх прав
  • За потреби, допомогти дитині скласти повідомлення до Комітету (адже не зважаючи на те, що саме дитина є основним суб’єктом у цьому процесі, вимоги до складання повідомлення досить складні)
  • Представляти інтереси дитини, яка в силу обставин не може самостійно подати звернення до Комітету

 

Вимоги до повідомлення також представленні у публікації.

 

Підсумки

Комітет – остання інстанція звернення за захистом прав.
Захист прав через Комітет не відновлює порушене право вмить, а тому важливо, щоб вся система в межах країни, кожна громада, турбувались про права дитини не доводячи до міжнародного втручання.
Поряд з цим, кожна дитина має право на захист, і ми маємо не тільки відстоювати її права, а й сприяти інформованості дітей про можливості захисту своїх прав.

Публікація на основі:
ЗУ “Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень”,
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень,
Rules of procedure under the Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on a communications procedure.