Сьогодні, 20 листопада 2019 року, світ відзначає 30-річчя Конвенції про права дитини (далі – Конвенція або КПД).
Чим особлива Конвенція?

Що ще потрібно знати про КПД
Чи відмінні права дитини від прав людини?
Права дитини – це права людини. Але через особливі соціальні можливості дитини вони мають особливі способи їх забезпечення.
Так дитячі заклади охорони здоров’я відрізняються від дорослих, відмінними є і більшість закладів освіти, а у розвинених країнах – на правах дітей спеціалізуються окремі суди, для реалізації права дитини на сім’ю запроваджено інститут усиновлення тощо.
Конвенцією покладається на держави додаткова відповідальність у гарантіях всіх визначених прав дитини.
Чи КПД є єдиним джерелом прав дитини?
Ні. Права дитини визначаються безліччю нормативно-правових актів. Права, закріплені у КПД – визнані міжнародною спільнотою та захищаються нею в особливому порядку.
Крім самої Конвенції ООН прийняла три факультативні протоколи до неї, існують регіональні міжнародно-правові договори що визначають права дітей (як Європейська конвенція про усиновлення дітей), а також великий обсяг положень національного законодавства.
Чому зміст прав у КПД саме такий?
Конвенція– не єдине і не вичерпне джерело прав дітей. Це угода між державами всієї планети про визнання і захист прав дітей. Над текстом Конвенції працювали уряди, НУО та окремі фахівці з усього світу. А тому закладені у Конвенцію права дітей – це ті права, які буквально визнані всією планетою, незалежно від культурного, традиційного та релігійного підґрунтя (підписали, але не ратифікували Конвенцію лише США).
Саме тому деякі права дітей не адресовані Конвенцією. Наприклад, вона не містить положень щодо ранніх шлюбів (адже такі положення напряму не відповідають культурі країн Африки та Азії). Натомість нашим національним законодавством визначено шлюбний вік у 18 років.
Як саме Конвенція захищає дітей?
Держави-учасниці:
- будують свою внутрішню політику щодо дітей, спираючись на положення Конвенції,
- моніторять дотримання прав дитини згідно з Конвенцією,
- звітують Комітету ООН з прав дитини,
- враховують рекомендації Комітету у перегляді державної політики.
Діти:
- Можуть захищати свої права через Комітет ООН з прав дітей (більше за посиланням)
Чи є реальні зміни для дітей за ці 30 років?
Окрім змін в національних законодавствах, помітними є такі зміни:
З 1990 року смертність дітей у віці до 5 років скоротилась вдвічі (за даними Дитячого фонду ООН),
Вдвічі зріс доступ до освіти,
Діти стають все більше суб’єктами своїх прав, беруть участь у дитячих та молодіжних радах при національній або місцевій владі, в інших дитячих та молодіжних об’єднаннях.
Поряд з цим, залишається багато проблем та викликів, і жодне з зафіксований КПД право не втратило своєї актуальності.
Але пам’ятайте, що зміни творить кожен з нас, і кожен може сприяти реалізації всіх прав.